Місцеві вибори 2020: хто, кого і за якою системою обиратиме

Політолог Олександра Солонтай в ефірі 24 каналу пояснив, що громади в Україні завжди були 3 типів:

• сільська рада;
• селищна рада;
• міська рада.

З 1500 тисячі ОТГ тепер кожна має якусь центральну громаду, на честь якої вона, власне, називається.

Зверніть увагу До виборів готові: що змінює прийнята Радою постанова

"Отже, на виборах ми підемо обирати сільські, селищні та міські ради, просто частина з них стануть вже ОТГ. У порівнянні з минулим, вони матимуть більше грошей, обов'язків та повноважень. Навіть ті, які таких повноважень не мали", – зазначив Солонтай.

За словами політолога, приблизно для 1000 громад нічого не зміниться, вони вже пережили ці процеси. А приблизно 500 громад будуть вперше отримувати відповідальність після місцевих виборах за свої школи, за первинну ланку медицини, тощо.

Вони будуть отримувати податки, матимуть серйозну конкуренцію. Вони переживуть цей "жах" конкурентної виборчої кампанії не тільки кудись там в область, а й безпосередньо в свою громаду,
– сказав Солонтай

Грошова застава для кандидатів у мери міст / Інфографіка 24 каналу

За якою виборчою системою обиратимуть українці

Солонтай розповів, що в Україні є 1500 громад. З них у 30 – будуть вибори за партійними списками, у решті громад – на мажоритарній основі, за чинним Виборчим кодексом.

► Чому 30 громад відрізняються

Це громади, у яких проживає понад 90 тисяч виборців. Це такі великі громади, як:

• Львів;
• Харків;
• Маріуполь;
• Кривий Ріг;
• Кременчук;
• Полтава;
• Чернігів;
• Біла Церква;
• Бровари та інші.

"Однак, на жаль, у Виборчому кодексі зареєстрована зміна, яка каже, що 90 тисяч виборців потрібно знизити до 10 тисяч. Це комітет таке пропонує", – запевнив Солонтай.

Політолог впевнений, що якщо таке зроблять, то Україна буде розколота на 2 частини:

1. в половині громад будуть вибори за партійними списками;
2. в іншій половині – на мажоритарній основі.

"За це голосуватимуть тоді, коли розглядатимуть зміни до Виборчого кодексу. Від того, яка кількість виборців визначена для партизації, залежить, яка кількість громад потрапить під партійні списки. Але я розумію, що якщо кількість виборців буде 10 – 30 тисяч, тоді під партійні списки потраплять вперше сільські та селищні ради", – пояснив Солонтай.

Такого абсурду в нас навіть при Кучмі чи Януковичу не було, щоб вибори в селі відбувалися за партійними списками. Однак саме це пропонують законодавці, при чому масово, багато нардепів,
– запевнив політолог.

► Для чого нардепам зменшувати кількість виборців

Як ствердив експерт, ймовірно, основна мотивація нардепів – це бажання продавати місця в партійних списках та партійні списки загалом. "Таке колись було зроблено в усіх містах, тепер вони хочуть це повторити на рівні сіл, а в містах це повернути", – пояснив він.

Солонтай розповів, що 15 років в Україні існувала партизація, але вона довела свою неефективність. Були думки, що це допоможе розбудові партій, однак потім побачили, що це допомагає в Україні фейковим політичним проєктам.

Які ще зміни на місцеві вибори хочуть внести

За словами Солонтая, також хочуть зробити, аби в бюлетені був гарантований кандидат. Тобто кандидат, який за будь-яких обставин стає депутатом від цієї партії, якщо вона долає бар'єр у 5%. У такому випадку виборці вже не можуть нічого змін

Це теж дуже зручно для продажі місць і для того, щоб дозволити людям одночасно балотуватися на різні рівні. Тобто хочуть повернути те, що було в старих бюлетенях,
– сказав Солонтай.