Мільйонер і скандаліст: біографія мера Чернігова Владислава Атрошенка

Виборці Чернігова віддали за Атрошенка 77,5% голосів, а за його "кишенькову" політсилу "Рідний дім" – 58,05%. І це попри те, що мер міста був регулярним учасником гучних скандалів і міняв погляди і партії, як рукавички.

До теми В яких містах мерів обрали в першому турі виборів: список

Як Владислав Атрошенко будував свою політичну кар’єру, знаходив і кидав патронів, викручувався зі скандалів, де заробляв і на що тратив гроші – читайте в матеріалі 24 каналу.

Біографія

Владислав Атрошенко – мер Чернігова, народний депутат України 4, 6 і 8-го скликань, голова наглядової ради ВАТ "Хліб Києва", засновник благодійного фонду "Поліський оберіг".

Народився 5 грудня 1968 року в Чернігові.

Сім'я

• Батько – Анатолій Федорович (1940 року народження) працював інженером.
• Мати – Тамара Іванівна (1946 р. н.) працювала вчителькою математики, заслужений вчитель УРСР, депутатка Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
• Дружина – Ірина Тимофіївна, викладачка Чернігівського національного технологічного університету. (Цікаво, що батько, мати і дружина Владислава Атрошенка зараз мають з ним спільний бізнес.)
• Доньки – Анастасія (1997 р. н.) і Поліна (2005 р. н.)

Сім’я мера Чернігова проживає у великому трьохповерховому будинку в елітному селищі Ямал, що за 8 кілометрів від міста.

Освіта

У 1994 році Атрошенко закінчив Харківський авіаційний інститут. Спеціальність – "системи автоматичного управління літальними апаратами" (кваліфікація – інженер-електромеханік).

У 2005 році став магістром державного управління після закінчення (з відзнакою) Національної академії державного управління при Президентові України (факультет вищих керівних кадрів).

Володимир Зеленський і Владислав Атрошенко / Фото із соцмереж

Кар'єра

1993 – економіст у відділі валютних операцій Чернігівської філії банку "ІНКО".

1994 – фінансовий директор ЗАТ "Селянській торговий дім "Агро".

1995 – фінансовий директор, перший заступник генерального директора ЗАТ "Фалкон".

З 8 січня 1998 року – голова правління ЗАТ "Агроенергопостач".

2002-2005 – народний депутат України 4-го скликання (фракція "Наша Україна"). Обраний по виборчому округу №207 (Чернігівська область). Член Комітету з питань бюджету.

4 лютого 2005 року Указом Президента України Віктора Ющенка призначений головою Чернігівської облдержадміністрації. 12 грудня 2005 року аналогічним указом звільнений з цієї посади.

З березня 2007 року – радник голови правління ВАТ "Кредобанк".

З лютого 2009 року – голова Наглядової ради ВАТ "Хліб Києва".

2010 – депутат Чернігівської облради. Обраний за списком партії "Сильна Україна" Сергія Тігіпка.

2012-2014 – народний депутат України 7-го скликання (фракція "Партія регіонів", потім позафракційний). Обраний по округу №206 (Чернігівська область). Член Комітету з питань бюджету.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони", які ухвалювалися з порушенням регламенту і законодавчої процедури. Пізніше надіслав заяву з проханням "вважати, що він не голосував".

Владислав Атрошенко (в центрі фото) голосує за "диктаторські закони" / Фото Суспільне

2014-2016 – народний депутат України 8-го скликання від партії "Блок Петра Порошенка". Обраний по округу №206 (за нього проголосували понад 50% виборців). Заступник голови Комітету з питань транспорту.

2015-2020 – міський голова Чернігова. Обраний від партії "БПП". Склав мандат народного депутата.

Міські вибори-2020

17 вересня 2020 року Атрошенко оголосив, що балотуватиметься на посаду Чернігівського міського голови від партії "Рідний дім", ініціатором створення якої він був особисто.

25 жовтня на виборах чинний мер набрав 77,5% голосів (один з найвищих показників в Україні!) і здобув упевнену перемогу. Найближчі переслідувачі залишилися далеко позаду: другим фінішував Вадим Антошин (ОПЗЖ) – 4,5%, третім – Юрій Тарасовець ("Слуга народу") – 4,3%…

Впевнено перемогла на виборах до міської ради Чернігова і партія Атрошенка "Рiдний дiм" – 58,05%. Далі: "Слуга народу" – 7,92%; "Наш край" – 7,49%; ОПЗЖ – 6,83%; "Європейська Солiдарнiсть" – 6,16%.

Декларація-2019

Владислав Атрошенко – один з найбагатших мерів України. У 2019 році, згідно декларації, він разом з дружиною тримав дохід понад 64 мільйони гривень. При цьому в 2020-му він уже кілька разів вносив у декларацію повідомлення про додаткові суттєві зміни.

Отже, в 2019-му Атрошенко, зокрема, отримав:

• 641 685 гривень – за основним місцем роботи
• 20 мільйонів 260 тисячі – загальна сума дивідендів
• 11 мільйонів 900 тисяч – за відчуження цінних паперів та корпоративних прав
• 5 мільйонів 200 тисяч – за відчуження рухомого майна
• 9 мільйонів 390 тисяч – повернення позик

Мер Чернігова також зберігає:

• готівкою – 158,8 тисяч доларів і 33 мільйони 227 тисяч гривень
• на банківських рахунках – 2 167 євро і 13 мільйонів 407 тисяч гривень

Дружина Атрошенка отримала за підприємницьку діяльність 1 мільйон 73 тисячі гривень,а також має 2 мільйони гривень готівкою і 165,8 тисяч гривень на банківських рахунках.

Перелік нерухомості сім’ї міського голови Чернігова також вражає. Загалом у власності:

• 4 житлових будинки (3 у селі Іванівка та 1 у селі Брусилів)
• 4 квартири (по 2 у Києві і Чернігові)
• 9 земельних ділянок (у Чернігівській і Київської областях та місті Чернігові)
• 2 нежитлові приміщення
• 3 машиномісця

Варто відзначити, що при таких статках і наявності трьох місць для авто, Атрошенко не має власного транспорту. Зате обзавівся іншим цінним рухомим майном – дорогими годинниками, яких мер задекларував одразу п’ять – найдешевший Breguet Marine за 259 200 гривень, найдорожчий – Breguet Skeleton за 1 мільйон 200 тисяч гривень.

Щодо змін у декларації протягом 2020 року, то тут суми також вражають.

Так, від приватного підприємства "Агро-Трейдер" Атрошенко чотири рази отримував дивіденди на загальну суму 5,55 мільйона гривень.

Але головний бонус – спадщина, яку меру переписав батько Анатолій Атрошенко. Це гроші – 138 мільйонів 412 тисяч гривень і житловий будинок (площа 783,1 кв. м) вартістю майже 7 мільйонів гривень.

До теми Мер Чернігова отримав у спадок 138 мільйонів гривень та розкішний будинок

Втім, треба відзначити, що цьогоріч Владислав Атрошенко мав також благодійні витрати. 31 березня він вказав у декларації пожертву 100 тисяч на закупівлю медичного обладнання, а 9 квітня – 430 тисяч гривень на апарат штучної вентиляції легень.

Владислав Атрошенко – любитель спорту / Фото із соцмереж

Чутки і скандали

Смертельне ДТП

17 вересня 2004 року Атрошенко, керуючи автомобілем "Мерседес", скоїв у селі Красне Чернігівської області наїзд на місцевого 64-річного жителя, який помер на місці ДТП. Пригода сталася приблизно за 25 метрів до пішохідного переходу. Атрошенко заявив слідчим, що їхав зі швидкістю десь 70-80 км/г, хоча деякі свідки запевняли, що "летів під 200 км/год".

Генпрокуратура України зробила подання до Верховної Ради про зняття депутатської недоторканності з Атрошенка та його арешт. Але коллеги "не здали свого" і за подання не проголосували. А згодом слідство зняло звинувачення з народного депутата, взявши до уваги, що житель Красного перебігав дорогу у невстановленому місці, а сама траса не була освітлена і на ній не стояв знак "пішохідний перехід". Крім того, одразу після ДТП Атрошенко залишився на місці пригоди та викликав швидку й міліцію.

Звинувачення у замовленні вбивств

У 2005 році Атрошенка звинувачували у причетності до вбивства трьох бізнесменів.

Протягом весни-2005 загинули три засновники чернігівського ринку "Нива" – двох розстріляли, а один помер при загадкових обставинах. Деякі ЗМІ поширили версію, що замовником убивств міг бути Атрошенко, бо саме його структури потім буцімто взяли ринок під свій контроль. За цю справу навіть брався Комітет ВР із боротьби з організованою злочинністю…

Але ніяких конкретних доказів проти Атрошенка не було, тому звинувачення так і залишилися журналістськими здогадками.

Золотий батон

Напередодні виборів мера Чернігова 2015 року Атрошенко знову потрапив під вогонь ЗМІ. Одразу кілька видань написали про "рослідування журналіста-криміналіста Андрія Шевченка", який стверджував, що сумнозвісний золотий батон подарував Віктору Януковичу саме Атрошенко – начебто таким чином хлібний магнат купив собі право балотуватися від Чернігова і гарантії проходу до Верховної Ради.

На багатьох ресурсах уже після міських виборів-2015 інформацію про Атрошенка і золотий батон зняли. На деяких вона красується й нині.

Підкуп виборців

Інший скандал, пов’язаний з виборами мера Чернігова в 2015-му, мав серйозніше підгрунтя. Але й тут Атрошенко "вийшов сухим із води".

В першому турі (25 жовтня) впевнено переміг чинний голова міста Олександр Соколов, а Владислав Атрошенко посів друге місце – 33,7% проти 23,3%. Але вже через три тижні (15 листопада) Атрошенко взяв упевнений реванш – 57,5% проти 37,7% і став новим мером. Цей тріумф, на думку експертів, відбувся завдяки підкупу виборців через благодійний фонд Атрошенка "Поліський оберіг", який роздавав місцевим жителям матеріальну допомогу. Біля чотирьох офісів цієї органзації збиралися величезні черги бажаючих отримати на руки "дармові" 300 гривень.

"Оберіг" потім начебто визнав, що роздав гроші 12 834 мешканцям Чернігова. Про порушення заявили Комітет виборців України і громадська організація "Опора". Поліція відкрила дві справи щодо підкупу виборців… Але згодом обидві були закриті.

Побиття журналіста

Така сама доля чекала і кримінальне провадження щодо нанесення тілесних ушкоджень кореспонденту видань "Українські новини" та "Svoboda.FM" Владиславу Савенку. Тут, щоправда, фігурував не сам Атрошенко, а його охорона, але нардеп активно "заступався" за своїх хлопців.

Інцидент стався під час все тієї ж гарячої виборчої кампанії-2015. Савенок намагався потрапити на захід за участі Атрошенка в обласній філармонії. Але охорона політика грубо "нейтралізувала" журналіста – його повалили на підлогу, забрали фотокамеру та буквально винесли із приміщення. На вулиці Савенку віддали камеру, але виявилося, що під час побиття йому зламали руку.

Правоохоронці спочатку відкрили справу лише за фактом хуліганства. Але під тиском журналістської спільноти та Незалежної медіа-профспілки перекваліфікували справу на перешкоджання професійній діяльності (ст. 171 Кримінального кодексу України). Це досить серйозна стаття. Що, втім, не завадило прокуратурі двічі закрити справа через відсутність складу злочину. Спочатку у травні 2016 року, а потім – після оскарження Савенка – у лютому 2017-го.

Звинувачення у корупції

Протягом 5 років владарювання в Чернігові Атрошенко став фігурантом багатьох антикорупційних розслідувань.

У 2017 році антикорупціонери звинувачували Атрошенка у владних зловживаннях і порушеннях на тендерних державних закупівлях. Так, начебто саме за сприяння мера, інвестором та управляючим міського пляжу Чернігова став син його партнера по бізнесу. При цьому більшу частину інвестицій в об’єкт вкладав міський бюджет. А згодом підряд на ремонт дороги у Чернігові за 16 мільйонів гривень дістався фірмі іншому мерському бізнес-партнеру.

У 2018 році з декларації Атрошенка стало відомо, що він їздить на дорогому авто BMW (вартістю близько 4 мільйонів гривень), яке належить бізнесмену Володимиру Пригоді. За дивним збігом, дещо раніше саме йому виконком міськради виділив ділянку для будівництва в центрі Чернігова. Згодом ця історія мала ще й класичне продовження – виявилося, що майже 800 кв. метрів будинку належать батьку мера – Анатолію Атрошенку.

Не цурався будівельних справ і сам Владислав Атрошенко. У 2019 році його звинувачували у нецільовому використанні земельних ресурсів: підконтрольна меру фірма почала зводити багатоповерхівку… за місяць до отримання дозвільних документів.

У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами повних перевірок декларацій виявило, що Атрошенко у декларації за 2016 рік не вказав дві земельні ділянки та квартиру, які належать дружині, а також записав недостовірні відомості про власні грошові активи. Загальна сума "прихованих" грошей – понад 2,8 мільйона гривень.

Велопробіг у Чернігові. Владислав Атрошенко у червоно-чорній
екіпіровці / Фото із соцмереж

Скандальна порада міністру

Атрошенко був часто нестриманим у висловлюваннях і через це потрапляв у гучні скандали-перепалки.

22 серпня 2016 року під час засідання міськради Чернігова меру доповіли про проблеми із закупівлею підручників для школярів. Він, не довго думаючи, випалив, що винна у цьому очільниця Міносвіти Лілія Гриневич і красномовно додав:

На місці міністра освіти я би вже повісився! Або наклав на себе руки…

Ці слова рясно розтиражували місцеві медіа, тому вони долетіли й до Києва. Атрошенка з усіх усюди критикували за хамство, а народний депутат від "Народного фронту" Юрій Береза заявив, що мер "має відповідати не як політик, а як мужчина".

"Запропонувавши повіситися чи застрелитися жінці, ця істота чоловічого роду перестає для мене існувати, – сказав Береза. – Хочу нагадати, що Атрошенко – "тушка" з досвідом. Перебігав з "Нашої України" у "Партію регіонів". Звідти у БПП. Журналісти стверджують, що саме цей Атрошенко дарував Януковичу сумнозвісний золотий батон. Людина з таким багажем політичного пристосуванства, без совісті та гідності, радить комусь повіситися?! Та ще й жінці!"

Народний депутат також прокоментував і ситуацію з підручниками у Чернігові:

Атрошенко скаржиться на нестачу підручників. Доповідаю: держава і Міносвіти виконали перед Черніговом своє зобов’язання у повній мірі: забезпечили половину суми. Все інше – це святий обов’язок хамовитого та неспроможного мера, який замість приймати відповідне рішення на рівні міста, вирішив образити жінку.

Образа українців

Величезний резонанс отримала і заява Атрошенка про "хворих і не таких українців".

5 вересня 2017 року, розмірковуючи на своїй сторінці у Facebook про демографічну кризу в Україні і, зокрема, в Чернігові, мер написав:

Якщо брати патріотичну складову потрібно, щоб мінімум 3 дитини в сім’ї. Щоб дівчина і хлопець, вони виростали і знали, що якщо в них не буде 3 дітей, значіть вони якісь хворі або не такі, вони взагалі не українці!

Це дослівна цитата – без правок. У коментарях під постом сотні українців нищівно "розмазали" Атрошенка. Потім свою порцію критики він отримав і від медіа.

Цікавий нюанс: у самого Атрошенка… двоє доньок. То він вважає себе "хворим" чи ще сподівається надолужити?

Переписка з Джокером

Схильністю Атрошенка до балачок рік тому скористався відомий пранкер Джокер. Він написав меру Чернігова від імені тодішнього глави Офісу Президента Андрія Богдана і завів розмову про нардепа від "Слуги народу" Антона Полякова.

Вирішив поспілкуватися з мером Чернігова від глави Офісу Президента. Хотів дізнатися більше про нардепа Полякова. Запросив у гості. А він мені всі вуха прожужав про Микитася і ДП "Укрбуд", – написав Джокер у своєму телеграмі і виклав усю переписку.

Проте Атрошенко заявив у коментарі UA:Чернігів, що начебто знав про "підставу" і що номер, з якого йому писали, не належить Богдану.

Це був жарт. Я зразу зателефонував: а – в приймальню, б – в Службу безпеки. Перевірили цей телефон – він не належить нікому з адміністрації, тим більше Богдану, – сказав мер.

До теми Офіційні результати місцевих виборів 2020 року: хто переміг

Випробування коронавірусом

Владислав Атрошенко перехворів на COVID-19

Владислав Атрошенко, на відміну від багатьох колег, не дуже активний у соцмережах. Так, на Facebook цієї осені він писав мало і майже всі пости – про коронавірус. Зокрема, 29 жовтня мер Чернігова повідомив про смерть через COVID-19 свого колеги – міського голови Новгород-Сіверського Олега Бондаренка – і висловив співчуття рідним і близьким…

Така увага Атрошенка до "чуми ХХІ століття" цілком зрозуміла. На початку жовтня від сам перехворів на коронавірус. Але не лише став на ноги, але й у такій складній ситуації впевнено виграв мерські перегони.