Партійні списки та нові бюлетені: як Виборчий кодекс суперечить міжнародним рекомендаціям

14 вересня 2020, 19:45
Читать новость на русском

Верховна Рада ухвалила Виборчий Кодекс у 2019 році. Він вмістив хороші і прогресивні норми. Але звісно, він не став ідеальним. Багато опинились у заручниках політичних компромісів, багато – просто не встигли подискутувати, бо хотіли швидко впоратися. Та і взагалі, законодавство навряд чи буває ідеальним. Тим паче – виборче.

До вдосконалення Кодексу депутати обіцяли повернутися. Тож 16 липня документ "підшаманили". Але чи став він від того кращим? Про найбільші недоліки виборчого законодавства – читайте в програмі "Вибори навиворіт" на 24 каналі.

Цікаво Місцеві вибори 2020: хто є хто у владі

Що передбачає кодекс?

Кодекс передбачає застосування в Україні двох типів виборчих систем:

  1. Мажоритарна система відносної більшості для невеликих населених пунктів.
  2. Пропорційна система з відкритими партійними списками для виборів в обласні ради та в населених пунктах, де є до 10 тисяч виборців.


Два типи виборчих систем / Скриншот з відео

А як же табу на зміну виборчих законів за рік до виборів? Ні, не чули. Така раптова зміна виборчої системи для величезної кількості громад на самому старті виборів має мало спільного з міжнародними стандартами стабільності виборчого законодавства.

Що не так із пропорційною системою

Застосування пропорційної виборчої системи з "відкритими" списками в громадах, де понад 10 тисяч виборців автоматично передбачає, що там йти на вибори можна буде тільки за партійними списками. І це в невеликих містах та великих селах, де люди без жодних партій часто знають одні одних. Тут вбачається обмеження права бути обраним для кандидатів, які не хочуть пов'язувати себе з партіями.

Суттєве обмеження можливості самовисування на місцевих виборах прямо суперечить рекомендаціям поважних міжнародних організацій. До того ж, надмірна партизація може провокувати зайву партійну поляризацію регіонів України.

Дослідження показують, що кожен третій партійний осередок в Україні – юридично мертвий. А більшість формально чинних партійних організацій належать застарілим політичним проєктом. Наприклад:

► провладна й рейтингова "Слуга народу" станом на квітень 2020 року мала лише 1 офіційний юридичний осередок,

► "Голос" – 17,

► "Європейська Солідарність" – 29,

► ОПЗЖ – 31.

► ще 4 парламентські партії ще не зареєстрували жодної районної організації.


Партійні осередки / Скриншот з відео

Які переваги відкритих списків?

Загалом система відкритих партійних списків має багато переваг:

  • дозволяє голосувати за конкретних кандидатів,
  • краще зберігає зв'язок із виборцями,
  • стимулює гендерно збалансоване представництво,
  • сприяє кадровому оновленню партій.

Але диявол – у деталях. Наприклад, відкриті списки виявились напівзакритими й партії залишили за собою вплив над розподілом мандатів. Але водночас депутати "забронювали" перші 9 місць у списку на парламентських виборах та перше місце для лідера на місцевих – у випадку подолання партією прохідного бар'єра ці кандидати проходять у відповідну раду незалежно від того, кого з цієї партії більше підтримали виборці.

Крім того, щоби просунутися до верхньої частини регіонального списку кандидатам необхідно набрати високу підтримку виборців – 25% від виборчої квоти. Це надмірна вимога, яка обмежить конкуренцію між кандидатами від партії і послабить вплив виборців на їхнє просування в списку. Пропозицію зменшити квоту до 5% депутати успішно провалили.

Новий бюлетень

Ще Рада вдосконалила форму бюлетеня. Раніше місце, щоби вписати номер конкретного кандидата пропонувалося в самому низу виборчого бланка. Тепер навпроти кожної партії в бюлетені буде окреме місце у вигляді трафарету для зазначення номера кандидата. А це сприятиме персоніфікованому голосуванню. Можна було б назвати це перемогою.


Новий бюлетень / Фото "Опора"

Але ми ж пам'ятаємо, що на практиці кандидатам буде вкрай складно піднятися в списку через квоти.

Агітація в інтернеті

Також у Виборчому кодексі не помітили агітації в інтернеті. Соціальні мережі, реклама не регламентуються ніяк, а прозорість джерел її фінансування залишає багато питань – реальні витрати кандидатів не відповідають показникам їхньої офіційної звітності.

Дискусії точилися навколо можливості визначення ЦВК процедури проведення інтернет-голосування. Після критики експертів в останній редакції проголосовано положення відповідно до якого експеримент може проводитися лише паралельно з чинними процедурами та не можуть використовуватися для встановлення підсумків чи результатів виборів.

Угода про співпрацю

Тепер організація місцева партія може укласти угоду про співпрацю з депутатською групою в парламенті, що гарантує їй обов'язкове включення кандидатур у виборчих комісіях. До цього часу таке право належало лише депутатським фракціям, таке нововведення може викликати "торгівлю угодами" з боку депутатських груп.

Цікаво Місцеві вибори 2020: за кого і як голосуватимуть українці

Багато норм у виборчому законодавстві й досі потребують змін. Як оптимісти, ми віримо, що після завершення виборчого процесу, коли вщухнуть усі пристрасті, депутати обов'язково згадають і повернуться до Виборчого Кодексу. Адже хто, як не народні обранці зацікавлені в прозорих і демократичних виборчих правилах.