Полтавський гречкосій: хто такий Олександр Мамай

Історія Олександра Мамая нагадує одночасно історію Попелюшки та графа Монте-Крісто, але з українською специфікою та колоритом. Тут є перетворення носія склотари без вищої освіти на агробарона, блискавична перемога, змова та поневіряння, а також ефектна електоральна помста. Подробиці драми – у матеріалі 24 каналу.

Читайте також Хто переміг у Полтаві на виборах мера

Біографія Олександра Мамая

Олександр Мамай народився у райцентрі Решетилівка 11 червня 1968 року, але згодом перебрався до столиці області – Полтави. З цим містом і пов'язане все подальше життя Мамая.

Після завершення школи в 1985 році Олександру не пощастило поступити до ВИШу, тому він пішов працювати. Робота вантажника особливих знань не потребувала, а гроші приносила. У 1986 році Мамай все ж вступає до Полтавського інженерно-будівельного інституту (нині — Полтавський національно-технічний університет ім. Юрія Кондратюка), але за результатами першої ж сесії молодика, якому не по душі прийшлася його потенційна спеціальність "Теплогазопостачання та вентиляція", відраховують за академічну неуспішність. Подальших успіхів Олександр Мамай досяг без вищої освіти, а отримав заповітний диплом лише у цьому десятилітті, звісно – дистанційно.

Можливо, це була одна з найважливіших подій у житті майбутнього бізнесмена та політика, адже це був час розпаду радянської системи та появи "ринкових відносин", де вантажник склотари без диплома міг бути куди успішним, ніж інженер. Особливо, якщо вантажник має хист до бізнесу, знає потрібних людей і не боїться ризикувати.

Бізнесова кар'єра

На наступні кілька років Мамай має записи у трудові про непрестижні роботи – крім вантажника він також був двірником у дитячому садку, а також маляром. Втім, душею Олександр Мамай був на ринках та оптових базах. Саме там на початку 90-х вирувало економічне життя Полтави, зароблялися перші мільйони та складалися екзамени на знання нових реалій вже незалежної України.

У 1996 році Олександр Мамай нарешті офіційно виходить з тіні та стає ФОПом. Деякий час фірма Мамая торгує на ринках міста, але далі молодому бізнесмену це стає не дуже цікаво й він робить доволі різкий, але логічний крок – йде в агробізнес. З осені 2000 він очолив сільськогосподарське підприємство "Інтер-Агро", що незабаром стало одним з монополістів на сільськогосподарському ринку Полтавщини, що обробляв та мав зиск з 40 000 гектарів орендованих у держави місцевих чорноземів.

Читайте також Вибори мера Полтави: що обіцяють, а що ігнорують кандидати Іващенко та Мамай

У 2012 році Мамай продав холдинг своєму родичу агробарону Андрію Веревському (донька Мамая одружена з кузеном власника Kernel) та офіційно став дуже багатою людиною. Після цього Олександра Мамай вирішив повністю присвятити себе політиці.

У декларації-2018 Олександр Мамай показав 1 630 000 доларів і 4 600 000 гривень готівкою (більшість суми – на 76-річній матері), але більша частина скарбу – на дружині Людмилі Мамай, з якою двічі одружувався та двічі офіційно розлучався. Як припускають журналісти Bihus-INFO, щоб не декларувати все своє багатство. Крайній раз Мамай розлучався з дружиною в 2013 році, після цього у 2015 знову з нею жив у її будинку на 420 квадратних метрів, а в 2016 і 2018 роках став батьком двох донечок. Матір'ю Марії та Поліни, ймовірно, є Людмила Мамай.

Політичні звитяги

До того часу, Мамай був у ній спорадично вже 6 років. Дебютом у політиці став 2006 рік, коли він балотувався до Полтавської облради від "Пори" та був технічним кандидатом Віктора Животенка – тогочасного голову одного з районів Полтави підтримували одночасно і "Партія регіонів", і "Наша Україна".

Мамай доволі швидко збагнув, що в політиці краще бути суб'єктом, а не об'єктом, тому вирішив працювати на себе. У 2009 році він створив ГОшку "Наш дім – Полтава", ця організація використала кейс мера Києва Черновецького, який переміг у столиці України завдяки системній роздачі продуктів пенсіонерам, та переніс його на Полтаву.

Наступного року Олександр Мамай балотувався на мера від партії “Совість України”. Вибори-2010 стали тріумфом Мамая (він здобув 61,64% голосів виборців (67444 голоси) та лебединою піснею для партії-франшизи. Партія здобула абсолютну більшість у міськраді, а більшість у фракції полтавської "Совісті" становили вихідці з холдінгу Веревського. Також депутаткою став молодший брат мільярдера та падчерка самого Мамая – бізнеследі Ірина Климко (згодом рішення міськради на користь родички мера стануть приводом до конфлікту з суддею Ларисою Гольник).

До теми Одна проти всіх: історія судді-викривачки Лариси Гольник

Вже за півтора роки Мамай зречеться ідеалів конституційної демократії та стане членом "Партії регіонів". Потім швидко зрадить політсилу Януковича та повернеться до "Совісті". І знову переможе з нею на виборах. Головним аргументом кандидата в мери Мамая 2010-го року стала гречка – він активно роздавав тонни популярної крупи малозахищеним верствам населення, навіть не приховував цього і вважав себе за благодійника та мецената (про що має відповідну довідку).

Хто то все профінансував – лишається таємницею й нині, адже в успішного бізнесмена, згідно декларації, за 2009 рік було 23 тисячі гривень заробітку, а у власності пан Мамай мав лише вантажівку російскього виробництва та причіп до неї. Єдиний його тодішній солідний актив – сума на банківському рахунку в 200 тисяч гривень. Журналісти припускали, що "банкет" влаштували за гроші Веревського, але Мамай це спростовував.

Не хвилюйтеся, я гречку роздавав і за себе, і за нього, – мер Мамай жартує під час засідання на 33 сесії Полтавської міськради

За кампанію-2010 від імені Олександра Мамая було роздано понад 60 000 продуктових наборів. За 5 років Мамай вже буде роздавати пенсіонерам цукор (всього 640 тонн).

Олександр Мамай без купюр – пряма мова мера наприкінці сюжету:

У 2010 році мільйонер Мамай обіцяв виборцям, що буде працювати мером за символічну 1 гривню зарплатні, натомість встановив собі одну з найвищих зарплат серед українського чиновництва та довгий час утримував першість. Не дочекались від Мамая й більшості інших обіцянок.

Мерство Олександра Мамая вийшло контроверсійним – він віддав Полтаву на поталу забудовникам, віддав "потрібним людям" ринки та автостоянки, не дуже поспішав виконувати передвиборчі обіцянки, але зробив ставку на роботу з електоратом – допомагав пенсіонерам, залишив для них пільговий проїзд, побудував дитячий будинок сімейного типу, виписува премії бюджетникам, возив до Полтави зірок естради, роздавав малозабезпеченим квартири (державним коштом), так само – ремонтував будинки та фінансував міський спорт. А ще – відремонтував пам'ятник полтавській галушці.

Особливе невдоволення викликало підняття тарифів, цін на проїзд, свавілля забудовників та розквіт МАФів. Обличчям опозиції Мамаю став ексцентричний нардеп Сергій Каплін. Він отримав від своїх патронів на Банковій дозвіл "качати ситуацію" й перетворив життя мера на суцільний жах – штурмував міськраду, засипав мера гречкою, влаштовував пікети та навіть викликав супротивника на герць.

Автопригода за участю мера Мамая:

Апогею страсті сягнули у 2015 році, коли під час чергового штурму офісу мера людьми Капліна Мамай побився з нардепом, а згодом, коли тікав з міськради на автівці, його машина збила кількох людей, в тому числі – свого прийдешнього наступника Олександра Шамоту.

Остракізм Мамая

У 2018 році Мамай вже настільки втомив представників місцевих еліт, що проти нього об'єдналися навіть місцеві осередки БПП з "Самопоміччю". 14 вересня Полтавська міська рада усунула мера – виконувачем обов'язків став Шамота. Втім, Мамай не здався – він відмовився визнавати себе відстороненим. Хоч мер і програв всі суди, він не здав печатку міського голови – "невідомі" кілька разів зламували Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та "поновлювали" Мамая на посаді. Жодної відповідальності за це ніхто не поніс.

Також Олександр Мамай уник кримінального переслідування за звинуваченнями у корупції – всі справи по зловживанню владою та розтринькуванні бюджетних грошей були "злиті". Нічим завершилася історія з нападом на суддю Ларису Гольник у 2017 році, вона звинувачувала у всьому мера Мамая – справа набула загальнодержавного резонансу, але на цьому все. Ну, а опір декомунізації просто залишився на совісті політика – жодної кари він за це не мав.

Мамай працює на електоральному полі "слуг народу" / Фото офіційної сторінки мера Полтави

В останні кілька років у Полтаві утворилося безвладдя – кожен тягнув у свій бік і ніхто ні за що не відповідав. Мамай шукав підтримки й знайшов її спочатку у своїх товаришів – колишніх "регіоналів", від "ОПЗЖ" за мера-вигнанця приїхав "рішати" одіозний Ілля Кива. Втім, і друга спроба поєднатися з прихильниками "руського миру" не стала довгою – вже за півтора роки той самий Кива називав Мамая шахраєм і аферистом, за яким плаче буцегарня, а сам Олександр Мамай знайшов нових патронів у особі партії Ігоря Палиці/ Ігоря Коломойського "За Майбутнє".

Вибори-2020

Від цієї політсили Олександр Мамай пішов на вибори мера восени 2020 року та досить впевнено переміг. Старі опоненти не змогли нічого протиставити – хтось через власну незначущість (Шамота і Каплін), хтось – після вказівки згори (Удовиченко і Матковський).

Кабінет мера Полтави готують до повернення його старого господаря / Фото 0532.ua

Конкурентом Мамая у 2 турі був місцевий забудовник Сергій Іващенко, який представляв "Слугу Народу". Його 2 місце та майже 48% голосів варто розглядати як інвестицію у майбутнє, перемогу ж святкував Олександр Мамай – за нього віддали свій голос майже 52% полтавчан, які прийшли на вибори. Явка була дуже низькою, лише 25%, для перемоги вистачило 28 833 голоси.

Сьогодні ми не виграли. Не виграли через розгалужену і доведену систему підкупу, цинічний підвоз та обман виборців… Але головна проблема – сьогодні не виграла Полтава, – конкурент Мамая кандидат в мери Іващенко, 23 листопада 2020 року.

На наступний день після виборів суперника Мамая визнав свою поразку, а 26 листопада 2020 про перемогу представника "За Майбутнє" оголосили офіційно.