Про це та багато іншого керівник політичних програм Центру соціальних технологій "Соціополіс", політичний аналітик Ярослав Макітра розповів в інтерв'ю журналістам 24 каналу.
Важливо: Парламентські вибори 2019: хто пройшов у Верховну Раду України
Найбільш дієвою опозицію до нової влади може бути громадянське суспільство
Наскільки небезпечною може бути однопартійна більшість у Верховній Раді?
За всю історію незалежності ще ніколи партія не мала одноособової більшості за результатами виборів. Більшість була у "Партії регіонів", але вона була сформована за рахунок мажоритарників і перебіжчиків з інших фракцій.
Натомість за результатами виборів такий рівень довіри громадяни продемонстрували вперше. Тепер виглядає на те, що у Зеленського в руках буде уся повнота влади.
Тим не менш тут є ціла низка факторів, через які на практиці все може відбутися дещо по-іншому. Партія "Слуга народу", фактично, була створена напередодні президентських виборів. Вона сформована з дуже різних груп – там є і особисто люди Зеленського, і "вихованці" західних грантових програм, частина з яких заточені на Пінчука.
Цікаво: "Слуга народу" назвала кандидатів у голови комітетів Ради: хто що може очолити
Тобто це дуже різна, різношерста група, тому казати, що вони всі будуть під ручним управлінням президента, поки що зарано. Але шанси у нього є, і Зеленський може вибудувати таку вертикаль влади, коли він одноосібно ухвалюватиме рішення, і вони одразу ж втілюватимуться у життя.
Звичайно ж, при такій монополії влади завжди є загрози. Немає системи стримування і противаг, навряд чи буде дієвою опозиція. Тобто загроз є дуже багато, але українське суспільство вже неодноразово демонструвало, що у випадку таких критичних моментів буде доволі серйозний тиск. Тут навіть не обов’язково повинна бути більшість – достатньо активної меншості, яка готова впливати на процеси.
Як розподіляться місця у Верховній Раді / інфографіка 24 каналу
Тобто ви не виключаєте, що навіть самі члени фракції "Слуги народу" можуть суттєво різнитися у своїх поглядах?
Звичайно, позиції під час голосувань за деякі законопроекти або щодо певних питань можуть різнитися. Не так просто тримати у моноліті групу у понад 250 людей і контролювати її. Тут сценарії можуть бути дуже різними.
Виходить, що поїздка членів майбутньої фракції у Трускавець – не стільки підготовка до депутатства, як тімбілдінг з метою познайомитись одне з одним?
Абсолютно вірно. Насправді, за тиждень не так просто когось чогось навчити. Ба більше, я думаю, що значна частина фракції доволі грамотна у більшості питань. Навіть якщо й потрібно було когось навчати, то лише певну частину з тих людей, які прийшли.
Цікаво: "Слуги народу" завершили навчання у Трускавці: як це було – фото
Звичайно ж, метою найперше є необхідність познайомити їх одне з одним, виявити умовних "зрадників", "ненадійних" людей і перевірити їх комунікацію між собою. Тобто є бажання згуртувати їх у певну команду і виявити в ній слабкі місця.
Саме це і є основною метою. Звичайно, за тиждень її не досягнути, але побачити, як поводитимуться майбутні депутати, можна. Особливо, якщо там працюватимуть грамотні тренери чи психологи.
Формування майбутньої коаліції залежатиме від дати місцевих виборів
Дмитро Разумков говорив, що до фракції "Слуги народу" можуть доєднатися мажоритарники-самовисуванці. Чи може за результатами цього сформуватись навіть конституційна більшість в однієї фракції?
Якщо буде ставитись ціль про створення конституційної більшості, то може бути як об’єднання з окремими самовисуванцями, так і формування коаліції з окремими фракціями.
Це варто знати: Хто і як формує коаліцію в парламенті: інфографіка
Втім, досі Володимир Зеленський демонстрував, що він відмежовується від усіх інших політиків. Тобто був лише він і жодних інших представників топ-політикуму, щонайменше публічно. Кулуарні домовленості, звичайно ж, є, але публічно було повне відмежування.
Саме це і стало основою його успіху як на президентських, так і на парламентських виборах. Тому зараз будь-який альянс буде загрозою падіння довіри до Зеленського і його партії.
Тому тут можна іти двома шляхами – або таки іти на формування коаліції, незважаючи на ці загрози, або ситуативно збирати по 300 голосів на зміни до Конституції.
Від чого залежатиме, яким з цих двох шляхів піде нова влада?
Тут все залежить від місцевих виборів. Якщо вони таки будуть проведені цієї осені, що вже обговорюється, то і не змінюватиметься поведінка Зеленського і стратегія його політичної сил. Вони одноосібно намагатимуться демонструвати відмежованість від колишніх політиків, щоб з таким же запасом зайти на місцеві вибори.
До слова: Чи будуть дострокові місцеві вибори: команда Зеленського перед дилемою
Враховуючи децентралізацію, місцеві органи влади – це дуже серйозні посади, без яких не можна контролювати ситуацію в країні.
Звичайно, хтось може "перефарбуватись" під чинного президента, до чого ми вже звикли. Однак це будуть ненадійні люди. Тому "Слузі народу" важливо отримати посади на місцевих виборах, позаяк це може диктувати всю систему їх поведінки у парламенті.
Які партії пройшли до Верховної Ради / інфографіка 24 каналу
Володимир Зеленський багато говорив, що не буде об’єднуватися з так званими "старими" політиками. Натомість до Ради проходить "Голос" – нова політична сила. Сам президент говорив, що готовий до формування коаліції разом з партією Святослава Вакарчука. Тобто, якщо таки відбудеться формування коаліції, то таке об'єднання є найбільш імовірним?
Знову ж таки, якщо місцеві вибори будуть проводитися восени, то логічніше було б не об’єднуватися ні з ким. Натомість якщо вибори відбудуться наступного року, то тут вже потрібно задіювати іншу стратегію.
Сам Зеленський не ухвалює рішень у якомусь відмежованому просторі, де є лише він і він може діяти так, як цього хоче. Є серйозний тиск як всередині країни, так і з боку Заходу. У цьому аспекті вже вигідніше, щоб була коаліція, а не одна політична сила.
Це може бути той же "Голос", де є багато людей, що відстоюють західні інтереси. Це давало б зважувати ті групи впливу, які у команді Зеленського менше орієнтовані на Захід.
Цікаво: Два комітети мають очолити представники опозиції, – нардепка від "Слуги народу"
Тобто команда Зеленського може бути просто поставлена перед фактом необхідності об’єднуватися і створювати коаліцію. У довгостроковій грі це дає можливість певні промахи і невдачі, які будуть, перекидувати і на партнерів по коаліції.
Ми пам’ятаємо, як створювалась попередня коаліція. Так само "Народному фронту" і БПП не потрібно було інших фракцій, щоб створити більшість. Втім, під тиском Заходу, у коаліції було одразу 5 фракцій. Тим самим Петро Порошенко і БПП намагалися якось розподілити відповідальність.
Така ж річ може відбутися і сьогодні. Тут важливо те, що коли у "Слузі народу" немає 226 людей, орієнтованих особисто на Зеленського, а це можливо, то не виключено, що "Голос" може бути не менш лояльним до президента, ніж частина його фракції.
Прорсійському реваншу найбільше завадила саме "Слуга народу"
Проросійські партії на парламентських виборах сумарно набрали майже 20% голосів виборців. Чи реальною є у майбутньому можливість реваншу проросійських сил, чи, можливо, вони в Україні будуть на тому ж рівні, що й у Балканських країнах – сталою опозицією, але не владою?
Сценарії можуть бути абсолютно різними. Наприклад, це може бути грузинський сценарій, коли сили, які менш агресивно відносяться до Росії, чи відверто проросійські, мають частину влади в країні. Може бути і прибалтійський сценарій.
Втім, якщо дивитися на самі результати голосування, то, насправді, там не надто більша фракція пройшла в парламент. В "Опозиційної платформи – За життя" буде заледве на 5 чи 6 депутатів більше, ніж було в "Опоблоку" у минулому скликанні.
До слова: Не зовсім нові обличчя: хто з одіозних попередників проходить в Раду
Тоді так само були й інші проросійські проекти, які відбирали голоси. Якщо я не помиляюся, то на цих виборах проросійські сили набрали на 3-4% більше, ніж минулих виборів.
Інша справа, що коли тоді їх риторика і була проросійською, але багато в чому більш обережною. Вони мали менше впливу на медійний простір. Ціла низка тез, які вони вкидували, одразу ж відмирали. А зараз частина їх тез приживається по усій країні. Навіть на Західній Україні вони місцями набирають по 3-4%. Тому, звичайно, є певна загроза.
Чому таке взагалі можливе на п'ятому році війни з Росією?
Тоді, у 2014-му, була гостра фаза війни, її початок. На тлі цієї війни частина людей відверто збагачувалася, деякі реформи були далекими від ідеалу. Погіршення економічної ситуації одночасно зі збагаченням інших людей призвело до того, що у частини громадян відбулося відторгнення від самого факту війни з Росією. Відбулось відторгнення на тлі різних домовленостей.
Можна згадати, як поводився "Опозиційний блок" у минулому парламенті. Вони підтримували децентралізацію, голосували за Мінські угоди, річні бюджети і цілу низу економічних законів. Був період, коли декілька місяців існувала негласна коаліція за участі БПП, позафракційних депутатів і частини "Опоблоку".
Вони підживлювалися економічно, втримували свій вплив, отримували політичні дивіденди за рахунок того, що влада себе дискредитовувала.
Тобто, нарощення м'язів проросійських сил і можливість реваншу відбулась саме "завдяки" минулій владі?
Медведчук, наприклад, ніколи не мав такого впливу, як за часів Порошенка. Може, щось схоже було, коли він був головою адміністрації Кучми, але навіть це не було настільки показово – він не був єдиним мостом для контактів з Росією. Зараз він залишився ексклюзивним контактером.
Він контролює поставки нафти з Росії, декілька телеканалів. Людина зростала, набирала вагу і все це сумарно давало можливість проштовхувати певні ідеї.
Хто контролює українські ЗМІ / інфографіка 24 каналу
Якщо говорити так грубо про реванш, то він виник не зараз, а щонайменше декілька років тому. У той же час я не був би таким драматичним у цьому питанні. Мабуть, це добре, що є такий болючий нерв, а частина суспільства болюче реагує на існування таких проектів на їхні певні електоральні успіхи. Тим не менш, вони не є такими значними, адже вони здобули не таку вже й велику підтримку.
Важливо: Проросійські сили в Раді: яких ризиків очікувати від нового парламенту
Найголовніше, що у цій ситуації зараз було, це фактор Зеленського. Він сплутав карти як постмайданним політикам, так ще більше і проросійським силам. Якщо зараз подивитись електоральну карту, які мажоритарні округи і хто повигравав у Харкові, Запоріжжі. Жодні так звані патріотичні проекти ніколи не змогли б мати такий ефект там.
Фактично, там зараз пройшла повна зачистка регіональних еліт, на яких тримався місцевий сепаратизм. Інша справа, як себе поведуть ті, хто зараз зайшли до парламенту. Це є викликом як для України, так і для проросійських сил.
Якщо Зеленський дотримуватиметься західного вектору і зможе тримати під контролем фракцію, то ми отримаємо добру третю частину, якщо не половину цієї фракції, з представників східних регіонів, які будуть у фарватері цієї ідеї. Це вже дуже сильно підкошує електоральні позиції проросійських сил.
Виходить, що повноцінному реваншу завадила саме "Слуга народу"?
Уявімо, що не було б фактору Зеленського. Скільки б отримали проросійські сили? Була б взагалі катастрофа. Зараз хоча б є шанси з цієї ситуації вийти.
Конфлікт, який відбувся між Медведчуком і Коломойським, і риторика Зеленського щодо Медведчука не свідчить про те, що зараз йому буде легше, ніж було за Порошенка. Можливо, значно важче.
Поки що надто рано списувати з рахунків Петра Порошенка
Якою буде роль 5-го президента Петра Порошенка у нинішній українській політиці після його "падіння з олімпу"? Чи буде він активним політичним гравцем?
Він зараз буде захищатися, тому що є питання до його колишньої діяльності, кримінальні справи тощо. Варто віддати Порошенку належне, що у рамках виборчої кампанії він зумів сформувати частину громадян, які у нього вірять.
Читайте також: ДБР відкрило справу проти Порошенка через його відпустку на Мальдівах: що про це відомо
Наприклад, при необґрунтованому кримінальному переслідуванні вони можуть влаштовувати масові заворушення тощо.
Я б не сказав, що він не має досвіду падіння від влади. Пригадаймо, коли Ющенко зняв його з посади секретаря РНБО. Тоді Порошенко був названий головним злом, схемщиком і олігархом.
Враховуючи ту кількість негативу, який було вилито на нього, здавалося б, що ця людина більше не має жодних політичних перспектив. Якби хтось прогнозував, що заледве через 10 років він виграє президентські вибори у першому турі – це було б шоком.
Тим не менше це відбулося. Тому зараз сказати, що він точно викинутий з політики і йому залишається добути тільки ці 5 років у Раді – абсолютно ні. Йому залишається протриматися тільки рік-два.
Що буде після цього?
Після цього критичного періоду, якщо вже будуть якісь помилки у Зеленського, то це може бути як з Януковичем. Одне ставлення було до нього у 2014-2015 роках, зараз – інше. Воно досі негативне, але вже інше. Тобто, після помилок Зеленського вже може бути різна оцінка діяльності Порошенка.
Для чого Порошенкові потрібна Верховна Рада? Це трибуна, можливість бути присутнім як у медійній площині, так і в самому парламенті. Звичайно ж, їх позиція не буде визначальною, але вони щонайменше матимуть можливість доносити її до суспільства.
Хто найбільше може скористатися помилками Зеленського і "Слуги народу"?
Очікувано, що рейтинг "Слуги народу" і Зеленського, як влади, падатиме. Хто з інших політичних сил зможе цим найбільше скористатися?
Якщо з парламентських фракцій, то це буде "Голос". Вони зможуть підбирати підтримку за рахунок тих, хто не чекає чогось надзвичайного від старої політики, і західних виборців Володимира Зеленського.
Так само може отримати серйозні бонуси і "Опозиційна платформа – За життя". Вони отримають свої дивіденди на Сході, якщо Зеленський не виправдає тих сподівань, які на нього покладають виборці.
Натомість меншою мірою зароблятимуть "Батьківщина" і "Європейська солідарність". Їхнім завданням зараз буде втримати те, що є. Для того, щоб потім мати можливість скористатися помилками влади.
За що відповідає Верховна Рада України / інфографіка 24 каналу
