ВО "Свобода": історія створення, ідеологія і плани розвитку
Всеукраїнське об’єднання "Свобода" – це результат злиття низки націоналістичних громадських організацій. На місцевих виборах 2020 партія відстоює не лише ідеологічні питання, а й обіцяє відійте від традиційно для себе популізму й зайнятися ремонтом вулиць, громадським транспортом і медичними закладами.
Що відомо сьогодні про ВО "Свобода", яка програма партії та її рейтинги – читайте у матеріалі сайту 24.
Конфлікт Київські пристрасті: Mercedes кандидата від ЄС підпалили після конфлікту зі "Свободою"
Історія створення
Партія народилася 1991 року. Тоді на установчому З’їзді у Львові було проголошено створення Соціал-національної партії України, яка протиставила себе тогочасному українському політикуму. Реєстрація політичної сили відбулася 1995 року. СНПУ запам’яталася активною участю в акціях 90-х, а також масових протестах "Україна без Кучми" та підтримкою Віктора Ющенка.
Влітку 2004 року стався гучний скандал – народний депутат від "Нашої України" Олег Тягнибок на горі Яворина виголосив контроверсійну промову. У політсилі Ющенка її розцінили як ксенофобську, самого оратора виключили зі своїх лав. Так радикальні націоналісти вирушили у самостійне позаблокове плавання.
Саме тоді Тягнибок став визнаним лідером українських правих і на довгий час був головною страшилкою для мешканців Сходу України.
У 2004 році на IX З’їзді партії "СНПУ” ухвалили її нову назву – "Всеукраїнське об’єднання "Свобода", а лідером партії обрали народного депутата України Олега Тягнибока.
Вперше участь у парламентських та місцевих виборах партія взяла у 2006 році. Кампанії пройшла під гаслом "Ми – у СВОїй, БОгом ДАній країні". Партія не подолала прохідний бар’єр до Верховної Ради, проте отримала мандати депутатів різних рівнів – багато представників ВО "Свобода" стали головами міст та сіл.
На місцевих виборах 2010 року "Свобода" отримала по Україні 4,97% і сформувала фракції у восьми обласних радах.
Під час Революції Гідності свободівці брали участь в акціях протесту в багатьох регіонах України. Олег Тягнибок був одним з медійних облич Євромайдану, а віцеспікер Руслан Кошулинський відіграв важливу роль, блокуючи спроби реваншу регіоналів.
Після втечі Віктора Януковича влада перейшла до коаліційного уряду, представництво в якому отримали й нардепи "Свободи".
На парламентських виборах-2014 "Свободу" чекало фіаско – одразу кілька політсил підхопили праві гасла й позбавили партію монополії на націоналізм. Проте "Свобода" реваншувалася за рік на місцевих виборах-2015. Партія отримала найбільші фракції у Львівській та Івано-Франківській обласних і Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській міських радах.
На сьогодні організація об’єднує майже 20 тисяч членів, а партійні організації діють на всій території України.
Щоправда, випробування владою "свободівці" в основному не пройшли – представники партії стали фігурантами численних корупційних скандалів і "зашкварів", відзначились співпрацею з відвертою п'ятою колоною Кремля, регулярно з'являлись на телеканалах з орбіти Медведчука, запам'ятались неадекватними заявами та вчинками.
Популізм та паразитування на націоналістичних гаслах дискредитували лідерів ВО "Свобода" та вкотре довели, що українська правиця перебуває у глибокій і системній кризі.
Ідеологія та напрямок діяльності партії
Пріоритетним напрямком ВО "Свобода" вважає "розбудову економічної та військової потуги України, відновлення історичної та соціальної справедливості, захист культурної ідентичності українців, знищення паразитарної олігархічної системи".
Основна ідея свободівців – розбудова сильної Української держави на засадах соціальної та національної справедливості, а також забезпечення Україні гідного місця серед провідних країн світу.
Як декларується на сайті партії, влада не є самоціллю ВО "Свобода", а лише засіб для реалізації національної ідеї.
Реальних кроків програма здебільшого не передбачає й лишається набором популістичних гасел.
Лідери партії
Керівником та головою партії є нардеп України ІІ, IV і VII скликань Олег Тягнибок. Після поразки на парламентських виборах 2014 року він пішов у тінь, проте лишився на посаді "лідера".
Олег Тягнибок виступає на з'їзді ВО "Свобода" / Фото пресслужби партії
Серед заступників голови партії в різний час були такі відомі діячі та політики як Руслан Кошулинський, Богдан Бенюк, Анатолій Вітів, Леонтій Мартинюк, Олексій Кайда, Андрій Іллєнко та Олександр Сич.
До теми У кандидата в мери Стрия виявили російський паспорт: "свободівець" знявся з виборів
Програма
Оновленої політичної програми на 2020 рік від "Свободи" немає. (Програму подав лише Андрій Іллєнко, який висувається на посаду мера Києва.)
Серед документів, які можуть натякнути на подальший план дій партії, є лише обласні передвиборчі програми "Свободи". Здебільшого, обіцянки партії стосуються повноважень органів місцевого самоврядування. Наприклад, продовження ремонтів вулиць, утеплення фасадів, встановлення системи відеомоніторингу міст та забезпечення зручного громадського транспорту.
Також серед планів на регіони – ремонт лікувальних закладів, протиепідемічна профілактика та підтримка виробників екологічно чистих продуктів. Партія обіцяє будувати нові школи та садочки, модернізацію освіти, а також впровадження нових інформаційних технологій і інтерактивних класів. Увага приділена інклюзивності та обладнанню закладів для обслуговування людей з інвалідністю. Для бізнесу партія передбачає пільги, які створюють нові робочі місця для підприємців.
Місцеві вибори-2020
На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року "Свобода" показала традиційно високі результати у "своїх" регіонах. Так, впевнену перемогу здобули чинні мери-свободівці в Івано-Франківську (Руслан Марцінків), Хмельницькому (Олександр Симчишин) і Тернополі (Сергій Надал), а в Кам'янці-Подільському мером після запеклої боротьби став Михайло Посітко. "Свобода" матиме більшість у Івано-Франківській міській раді та обласних радах, Тернопільській міськраді та деяких інших.
В той же час у Львові партія провалилась – лише 6,4%. Схожа ситуація на виборах у Рівному – там "Свободу" обійшли одразу три політсили. В Хмельницькому чинний мер Олександр Симчишин йшов на вибори з іменним блоком, тому "Свобода" тут не була представлена. В інших великих містах успіхів партія не мала.