Мовиться про застави для кандидатів на посаду міського голови, а також для кандидатів за виборчими списками партій обласних та міських рад. Що це означає – у прямому ефірі 24 каналу пояснив Ігор Фещенко, аналітик з партійних фінансів громадського руху ЧЕСНО.

До теми Місцеві вибори мають відбутися, – Корнієнко розповів про їх фінансування

Що передбачає законопроєкт?Вираховування розмірів застави за такою формулою: 4 мінімальні заробітні плати на 90 тисяч населення. А у населених пунктах із населенням до 90 тисяч пропонують зберегти відсутність застави, передбачену Виборчим кодексом.

Фещенко пояснив, що це зменшення компенсує різке зростання, закладене у Виборчому кодексі ще старим скликанням Ради. Адже у грудні 2019 року парламент 9-го скликання остаточно затвердив нову формулу, яка фактично у 40 разів підіймала застави у порівнянні з 2015 роком.

Експерт пояснив, що на розмір застави мали вплив два фактори. Перше – це те, що формула прив'язана до мінімальної зарплати, яка з 2015 року зросла в Україні в 4 рази. Друге – зміна самої формули, яка в 10 разів підняла заставу.

Кандидувати в міські голови Києва, наприклад, стало суттєво дорожче, ніж в президенти України. Якщо у 2019 році кандидат у президенти платив 2,5 мільйони гривень застави, то кандидат у мери столиці мав би заплатити понад 4 мільйони,
– наголосив він.

Аналітик підкреслив, що рекомендований комітетом законопроєкт має на меті виправити цю несправедливість. Він не повертає розмір застави до рівня 2015 року, але суттєво зменшує його у порівнянні з тим, що депутати ухвалили у новому Виборчому кодексі.

"Це однозначно позитив для всіх, адже дорогі вибори дозволити собі можуть лише досить заможні люди із власними інтересами. Тож якщо ми залишаємо високі застави, можемо очікувати, що кандидатами будуть ці люди або їхні офіційні чи неофіційні представники", – вважає Фещенко.


Грошова застава для кандидатів у мери / Інфографіка 24 каналу

Експерт також запевнив: завдяки цим змінам можна надіятись на те, що вхід в політику буде значно дешевшим і це дозволить доброчесним політикам потрапляти в міські та обласні ради, ставати міськими головами тощо.

Довідка. Місцеві вибори в Україні повинні відбутись 25 жовтня 2020 року. На них обиратимуть голів та депутатів рад більшості населених пунктів України, а також членів обласних рад. Участь зможуть взяти лише ті населені пункти, які сформували органи місцевого самоврядування.

Зазначимо, що раніше голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко виступи за неповернення застав партіям, які виграють вибори. У разі ухвалення цієї норми застави перетворяться на реєстраційний внесок політичних сил.

Фещенко пояснив: раніше застави, які сплачувалися кандидатами, не поверталися лише тим, хто програє вибори. Гроші, які вони вносили, перераховували у місцеві бюджети. Ідея може полягати в тому, щоб фактично дофінансувати місцеві вибори внесками та заставами.

З фінансуванням осінніх місцевих виборів є проблеми. На це немає достатньо коштів. Я так розумію, що неповернення застав та в принципі їхній досить великий розмір покликані значною мірою компенсувати видатки бюджету, – припустив аналітик.

"Але мусимо не забувати, що вибори – не засіб та не інструмент для наповнення бюджету. А спосіб обрати людей, які будуть розпоряджатися ним та контролювати, як це роблять чиновники. Тому ідея робити із застав данину або реєстраційний внесок, на мою думку, не найкраща", – додав він.

Фещенко про зміни до Виборчого кодексу: дивіться відео

Експерт також зауважив, що в парламенті немає фракцій або груп, які відкрито та офіційно виступають проти зменшення застав. Є окремі депутати, які вважають що високі застави є запобіжником проти технічних кандидатів. В багатьох фракція, зокрема в "Слузі народу", думки розбігаються.

"Але цей законопроєкт був поданий колективом депутатів – це і позафракційні народні обранці, і члени "Голосу", "Європейської солідарності" та "Батьківщини". Тобто є певний консенсус, і я припускаю, що таки його найближчим часом підтримають у Раді", – підсумував Фещенко.