Андрій Райкович є одним з найвпливовіших бізнесменів Кропивницького та зручним для усіх місцевих еліт персонажем, він довго мріяв про велику політику, але змушений був задовольнитися позицією мера провінційного райцентру. Втім, нові політичні реалії за певних умов відкривають Райковичу шлях на Київ, але в нього завжди буде запасний аеродром, де цінують та затято обирають. Чому так сталось – в матеріалі 24 каналу.

Читайте також Хто став мером Кропивницького: офіційні результати виборів

Біографія Андрія Райковича

Андрій Райкович народився 7 квітня 1956 року у Таллінні. Пізніше родина переїхала на Кіровоградщину та осіла у містечку під назвою Долинська. Андрій Райкович пішов типовим шляхом представника радянської молоді – працював, служив у армії, закінчив технічний ВИШ (Кіровоградський інститут сільгоспмашинобудівництва, нині – Центральноукраїнський технічний університет).

Паралельно працював інженером на Долинському птахокомбінаті. Як і належало радянській людині, Райкович будував кар'єру за допомогою єдиної на той час комуністичної партії. З 1985 по 1986 рік молодий фахівець був інструктором Долинського райкому. Ця посада відкрила йому шлях до радянської еліти – у 30 років Райкович очолює Долинський хлібокомбінат, а у 32 роки у його підпорядкуванні вже місцевий птахокомбінат. У 1990 році перед самим розвалом СРСР 34-літній фахівець отримує чергове підвищення – стає директором Кіровоградського птахокомбінату.

Андрій Райкович – мер Кропивницього доби карантину / Фото з офіційної сторінки Андрія Райковича на фейсбуці

Ковбасний магнат

Зміна історичних епох не застала директора зненацька, Райкович чудово зорієнтувався у нових реаліях, вигідно приватизував державне підприємство та став його фактичним власником. На початку 90-х м'ясо та ковбаса були страшним дефіцитом, а людина, яка відповідала за цей бізнес та контролювала його була на вершині. Втім, Райкович не зупинявся на локальних успіхах та бажав лише "проїдати" спадок вже неіснуючої держави.

Читайте також Бердянський латифундист-патріот: хто такий Валерій Баранов

Під орудою Райковича Кіровоградський птахокомбінат швидко перетворився з важливого, але локального підприємства на регіонального лідера ринку. Бізнесмен вдало масштабував свою справу – взяв під контроль інші підприємства, створив розгалужену мережу постачання, збуту та дистрибуції, переобладнав виробництво за західними зразками, вже у новому тисячолітті продукція фабрик Райковича стала брендом – торговою маркою "Ятрань". Нині "Ятрань" – один з лідерів українського ринку, а продукцію компанії Райкова можна знайти практично у будь-якому магазині країни.

Політична кар'єра

З кінця 90-х років минулого століття Андрій Райкович активно намагався пробратися у велику політику – фабрикант став членом "Народної партії" впливового тоді Володимира Литвина послідовно намагався обратись до Верховної Ради 3,4, 5 і 6 скликань, але щоразу невдало. У 2006 році Райкович став депутатом міськради, а у 2010 році – обирався до облради.

Райкович став мером у 2015 завдяки підтримці партії влади / Скриншот

У 2015 році Райкович приєднався до нової партії влади – БПП. За його словами, Райковичу запропонував стати мером тоді ще Кіровограда сам президент Порошенко. Формальна приналежність до БПП (членом партії Порошенка політик не став) забезпечила Райковичу політичну підтримку та суттєво допомогла у боротьбі з головним конкурентом – кандидатом від колишніх "регіоналів" Артемом Стрижаковим. У підсумку долю мерських перегонів-2015 вирішила різниця в 378 голосів.

Мер Кропивницького

Андрій Райкович став мером, який всіх влаштовує. Він знайшов спільну мову з місцевими елітами, створив для них тепличні умови, уник великих скандалів і конфліктів, а тому отримав всебічну підтримку.

Мер Райкович у оточенні майбутніх виборців / Фото з офіційної сторінки Андрія Райковича на фейсбуці

Звісно не забував мер про інтереси власної бізнесової імперії – магазини "Ятрані" з'явились в місті мало не на кожному кроці, інколи – замість скверів (як тут не провести паралелі з Roshen). Багатство мера росло так, що він інколи навіть не встигав все декларувати – лише влітку Райкович показав Range Rover за 5,8 мільйона гривень, а до того у ковбасного магната офіційно не було автівки. Хоч по місту він роз'їжджав на Mercedes S-класу. Взагалі декларація мера Кропивницького є справжньою енциклопедією та історією успіху, а її аналіз потребує окремого великого матеріалу.

За першої каденції Райковича в місті була добудована Кільцева дорога з ефектним тунелем-аркою – довгобуд ще радянських часів.

Транспорт – болюча тема для Кропивницького, але перед виборами за збігом справа зрушилася з майже мертвого місця / Фото з офіційної сторінки Андрія Райковича на фейсбуці

Згідно підрахунків аналітичного порталу "Слово і діло", Райкович виконав 62% своїх передвиборчих обіцянок, а за даними соціологічного опитування групи “Рейтинг”, де вираховувався індекс якості обслуговування та послуг, отримав від містян тверду "Трійку", що дозволило йому потрапить у топ 10 та обійти Київ, Одесу, Львів і Дніпро.

Читайте також Мер Кропивницького Андрій Райкович захворів на COVID-19

Втім, чимало проблем лишилися не розв'язаними. За останні роки мера критикували за жахливий стан доріг, ігнорування комунальних проблем міста, повільне оновлення рухомого складу місцевого транспорту, надвисокі заробітки міських чиновників. Головною ж проблемою залишається заморожений проєкт побудови сміттєпереробного заводу.

Аналіз передвиборчих обіцянок мера Райковича / Інфографіка порталу "Слово і діло"

Вибори-2020

Втім, це у жодному разі не стало перешкодою для переобрання Андрія Райковича. Він впевнено переміг вже у першому турі. За бізнесмена віддали свої голоси 53,53% виборців. У найближчого вже традиційного переслідувача Артем Стрижакова – лише 19,88%.

Райкович у Києві підтримує мера Умані Цебрія, осінь 2020 / Фото з офіційної сторінки Андрія Райковича на фейсбуці

У 2020 році він приєднався до партії іншого мера – дніпровського бургомістра Бориса Філатова. "Пропозиція", яка презентує себе як партія мерів і має великі плани щодо подальшого розвитку, зокрема, планує брати участь у наступних виборах до Верховної Ради.

Можливо, саме тоді й збудеться мрія Андрія Райковича про переїзд до Києва та велику політику. Питання – чи буде воно йому тоді потрібно – лишається відкритим.