Після відставки з посади голови Київської міської держадміністрації Олександр Попов зник з публічного простору і лише інколи з’являвся в ЗМІ з черговою новиною про перенесення судового засідання у справі про силовий розгін мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві.

Читайте також Хто йде у мери Києва: список і рейтинг кандидатів

Нова хвиля інтересу до Попова піднялася влітку 2020 року. Тоді колишній регіонал вперше заявив, що готується до участі в місцевих виборах, а кінцеве рішення прийме після ознайомлення з виборчим законодавством.

У вересні 2020 роу це знайомство завершилося й кандидат в мери Києва від "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ) подав документи на реєстрацію в Міську виборчу комісію.

25 жовтня на голосуванні за мера Києва Попов набрав 8,6% за даними групи "Рейтинг" і 9,62% в екзитполі на замовлення студії Савіка Шустера. Обидва опитування ставлять політика на друге місце після Віталія Кличка. Тож, ймовірно, що саме Попов стане суперником чинного мера у другому турі виборів.

Сайт 24 каналу зібрав основні факти про кар'єру, політичну діяльність, а також передвиборчу кампанію Олександра Попова у 2020 році.

Біографія Попова

Олександр Попов народився 22 листопада 1960 у Кривому Розі. У 1968-му сім’я переїхала в місто Комсомольськ (тепер – Горішні Плавні) на Полтавщині. Саме тут Попов навчався у школі №2.

У 1982 Попов закінчив Тюменський інженерно-будівельний інститут та отримав кваліфікацію інженера промислового та цивільного будівництва.

Після закінчення навчання служить в армії, працює майстром дільниці БУ № 1 тресту "Кременчукрудбуд" та виконробом РБУ Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

З 1987 року Попов робить радикальний поворот у своїй кар'єрі й розпочинає службу в органах держбезпеки (спочатку – КДБ, а після розвалу СРСР – СБУ) в підрозділах захисту національної економіки. Зараз Попов має звання підполковник запасу, але ці зірки він отримав вже у якості політика.

До теми Що обіцяє Віталій Кличко: програма кандидата у мери Києва 2020

У 1993 році Попов йде з СБУ по типовому для тих часів шляху – у бізнес. Протягом року він очолює відділ маркетингу та економіки будівельного концерну "Інкомбуд". Саме з таким бекграундом Попов балотувався у мери Комсомольська.

За два десятки років – після звільнення з державної служби Попов офіційно повернеться до бізнесу. З 27 жовтня 2014 року Попов став співзасновником фірми OFFER UA зі статутним капіталом 1,5 мільйони гривень. У 2016 на сайті фірми з’явився допис про те, що вона займається установкою котлів власного виробництва. Також ТОВ рекламували баритовий концентрат та лінійку шкільної форми.

У 2017 році очолив Наглядову раду Спілки малих та середніх експортерів.

Окрім політики Попов захоплюється футболом та риболовлею.

Одружений. Виховує сина – Дмитра та доньку Ольгу.

Громадська діяльність

Попов займався управлінням "Фонду сприяння місцевого самоврядування", очолював керівну посаду в "Асоціації міст України", а також був заступником голови правління "Полтавського регіонального відділення Асоціації міст України".

Має кілька державних нагород, зокрема, за підготовку та проведення футбольного Євро-2012. Також Попов є почесним громадянином Горишніх Плавнів.

Політична кар’єра

Активна політична діяльність Попова припадає на 1994 рік. Тоді він вперше переміг на місцевих виборах Комсомольська та пробув на посаді мера одного з найкриміногенніших міст держави до 2007 року. Паралельно Попов став головою Асоціації міст Полтавщини.

До 2000 року, під час президентства Леоніда Кучми, Попова долучили до участі в Координаційній раді з питань місцевого самоврядування.

Попов – кадровий регіонал / Фото КМДА

Також Олександр Попов протягом семи місяців у 2010 році очолював Міністерство ЖКГ в уряді Миколи Азарова.

Голова КМДА, якого не обирали

У 2010 Попов займає на пост першого заступника голови Київської міськдержадміністрації. 6 листопада цього ж року указом №1038/2010 Віктора Януковича, Олександр Попов призначений на посаду голови Київської міської державної адміністрації.

Нового голову КМДА представляв прем’єр-міністр Микола Азаров. Водночас призначення створило юридичну колізію, оскільки у рішенні Конституційного Суду від 2003 року вказано, що Київську держадміністрацію повинна очолювати людина, обрана Київським міським головою, яким на той момент був Леонід Черновецький. Щоб узаконити статус Попова, Верховна Рада внесла низку змін до законів, замінила заступників Черновецького та відкрила кримінальні справи на депутатів з команди чинного міського голови.

Черновецький та Попов – київський дуумвірат часів Януковича / Фото ТСН

Двовладдя у Києві тривало майже два роки. Спершу Черновецький оголосив про відпустку, на робочому місці не з’являвся, а у 2012 році нарешті написав заяву про відставку. Таким чином регіонали усунули Черновецького й віддали Київ своїй людині – тобто Попову.

Цікаво Хто такий Андрій Пальчевський: біографія кандидата у мери Києва

За час каденції Попова у столиці з'явились чимало нових інфраструктурних об'єктів:

  • відкрито шість станцій метро (Деміївська", "Голосіївська", "Васильківська", "Виставковий Центр", "Іподром", "Теремки");
  • запущено міську електричку;
  • оновлено автобусний парк до Євро-2012;
  • проведено реконструкцію Поштової площі;
  • збудовано нову транспортну розв'язку на Московській площі та нову естакаду на Набережно-Хрещатицькій, зроблено нову розв'язку на Видубичах;
  • добудовано Дарницький міст.

Було у Попова і багато провалів. Це й підняття цін на проїзд у громадському транспорті, й "ямковий ремонт" доріг, й корупційні скандали.

Пам'ятним був аномальний снігопад у кінці березня 2013 року, коли столицю України засипало снігом – місто на кілька днів зупинилось, а пан мер в цей час був у закордонній відпустці у Відні (сам Попов називав її відрядженням) й жодним чином не посприяв ліквідації наслідків колапсу.

Попов – очільник столиці України / Фото КМДА

Втім, запам'ятався Попов зовсім не новими станціями метро, вдалим проведення Євро-2012 у Києві і не запуском проекту "картка киянина" – все це перекреслила його участь у силовому розгоні Євромайдану. За це Попов у грудні-2013 був відсторонений з посади за клопотанням Генпрокуратури.

Кримінальна справа за розгін Євромайдану

Проти Попова висунуто обвинувачення у справі про розгін активістів Євромайдану в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року. Як стверджує слідство, Попов діяв за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем і начальником головного управління МВС України в Києві – Валерієм Коряком.

Тодішній голова КМДА дав команду завести на Майдан Незалежності комунальну техніку для встановлення новорічної ялинки. Цим наказом скористався Коряк, який направив на мирних протестувальників полк міліції особливого призначення "Беркут". Власне, це й спровокувало революцію й призвало до повалення режиму Януковича, а разом з ним – коштувало кар’єри самому Попову.

Іінкримінування ще однієї статті Кримінального кодексу України (незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, вчинене за попередньою змовою та перевищення влади працівниками правоохоронного органу), дозволило Генпрокуратурі України притягнути Попова до суду. Втім, суд розтягнувся на роки й став справжньою профанацією.

На першому допиті Попов повідомив, що виконував розпорядження секретаря РНБО – Андрія Клюєва. Наступні засідання неодноразово зривалися та переносилися. Колишній очільник КМДА у своїх коментарях неодноразово наголошував, що розслідування було лише способом відвести слідство від справжніх винуватців злочину, а себе старанно презентував "цапом-відбувайлом".

Олександр Попов у суді / РБК-Україна

Наприкінці 2018 року завершився п’ятирічний термін притягнення до відповідальності. Для закриття справи було необхідно, щоб Попов визнав себе винним, однак він цього робити не збирався.

Сьогодні відбувається 60-те судове засідання, на якому Генеральна прокуратура протягом 5 років звинувачує мене в злочинах, які я не здійснював, – ефектно заявив ексочільник КМДА у грудні-2018.

За час слідства суд допитав понад 100 свідків та потерпілих, але остаточний вердикт залишився не винесеним.

Олександр Попов дає свою версію подій осені-2013:

Передвиборча кампанія 2020

В червні 2020 року, рух "Чесно" зафіксував рекламний білборд колишнього регіонала. Як виявилося, рекламу політика оплачує громадська організація "Кияни за Олександра Попова". За даними YouControl, організацію заснували ексспівробітник "Опозиційного блоку" Іван Іваницький та колишня секретарка ОВК забороненої сьогодні партії "Руська єдність" – Віра Паламар.

В інтерв’ю Delo.ua політик зазначив, що тепер в нього є розуміння, як стабілізувати економічну та фінансову ситуацію в місті: «я вважаю, що станом на сьогодні, враховуючи мій досвід, а тепер ще і знання економіки та бізнесу, реальних проблем, звісно, є право повернутися в політику».

24 вересня 2020 року Попов подав документи на реєстрацію в міську виборчу комісію. Своє рішення висуватися від "ОПЗЖ" він прокоментував так: "це партія, яка реально може допомогти людям. В Україні немає іншої політичної сили, яка має стільки бажання та можливості відновити мир. У цій партії зібрані професіонали, які вже доводили вміння підняти економіку, що зараз вкрай потрібно країні. Нарешті, наша команда має успішний досвід комплексного вирішення всіх проблем киян".

Наша команда має успішний досвід комплексного вирішення всіх проблем киян, – так Олександр Попов пояснює, чому мером столиці має стати саме він.

Себе Попов позиціонує як міцного господарника та виключного професіонала, також політик нагадує, що саме за часів його керівництва столицею у місті почали вперше після тривалої паузи відкривати нові станції метро та ремонтувати дороги. Також Попов вважає себе одним з "батьків" Євро-2012 в Україні.